Мови:

  • Українська
Цей сайт створений на основі даних Вікімапії. Вікімапія є відкритим спільним картографічним проектом, який наповнюють добровольці з усього світу. Він містить інформацію про 27653856 об'єктів, кількість яких постійно збільшується. Дізнайтеся більше про Вікімапію та сітігіди.

Монастириська

Польський період

Перша писемна згадка — 1433 як власність лицаря Сигізмунда.

1454—1465 Монастириська — власність Теодорика, зго­дом Міхала з Бучача.

1454 надане магдебурзьке право.

1490 місто захопили селянські загони під проводом Мухи (див. Мухи повстання).

1552 власник Я. Сенінський отримав від короля Сигізмунда Августа привілей на проведення щотижневих торгів у п'ятницю та щорічних ярмарків.

1557 королівським привілеєм додано торг на свято Воздвиження Чесного Хреста.

1578 внаслідок нападу турецько-татарської орди Монастириська повністю знищені.

1600 у місті споруджено замок. 1629 під стінами місцевої фортеці С. Любомирський розбив війська кримського хана.

Від 1630 — власність Потоцьких, які перебудували замок під палац.

У період Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648—1657 місто не раз займали козацько-селянські війська.

1672 турецько-татарські орди зруйнували місто і спа­лили монастир.
Австрійський період

Від 1772 — під владою Австрійської імперії.

За власника міста італійського шляхтича К. Бако де Гетте споруджено фабрики тютюну (1797) і паперу (1864—1914).

1867 місто приєднали до Бучацького повіту.

1884 через місто пролягала заліз­ниця Станіслав-Ярмолинці, що сприяла розвит­ку промисловості й торгівлі.

1904 внаслідок пожежі місто зазнало значних спустошень.

1906 у Монастириську пра­цював невеликий лісопильний завод.
Перша світова війна і Українська революція

Під час 1-ї світ. війни місто зазнало руйнувань, майже все населення евакуйоване.

У листопаді 1918 в місті встановле­но владу ЗУНР.
Міжвоєнний період

18 вересня 1920 місто знову відійшло до Польщі.

Діяли «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства, кооперативний банк, клуб копаного (футбольного) м'яча «Степ».

У вересні 1939 в Монастириську увійшла ЧА.

Від січня 1940 — райцентр (1962—1966 належало до Бучацького р-ну).
Німецька окупація

4 липня 1941 — 22 липня 1944 Монастириська перебували під німецько-нацистською окупацією.

У липні 1943 поблизу міста проходило з'єднання Сидора Ков­пака.
Пам'ятки
Церква Успіння Божої Матері (колишній костел)

Є церкви Успіння Божої Матері (1751, мурована, колишнє приміщення костьолу, скульптор Й.-Г. Пінзель), Введення Пресвятої Діви Марії (1873, дерев'яна), Воздвиження Чесного Хреста (1892, мурована, реставрована 1925), 5 капличок, 3 «фігу­ри» Матері Божої.

Збереглося приміщення колишньої синагоги (1904).

Спорудж. пам'ятники:

* воїнам-землякам, полеглим у німецько-радянській війні (1951),
* Т. Шевченку (1993, скульптор Я. Голець),
* Борцям за волю України (1996),
* галерею державотвор­ців (1997, скульп. М. Невеселий).

Встановлено пам'ятний знак воякові УПА Й. Русаку (1993), меморіальні дошки на честь звільнення Монастириськи від німецьких окупантів та О. Кисілевській.
Некрополі
Братська могила радянських воїнів у міському парку Монастириська

Є братські могили радянських воїнів на міському цвинтарі. У три ряди розміщено 23 могили невідомих воїнів, на яких встановлено надгробні плити.

У міському парку є братська могила радянських воїнів. На могилі пам'ятник — скульптура воїна на повний зріст на прямокутному постаменті східчастої форми (м. Монастириськ, міський парк).

На міському кладовищі є могила радянського воїна В. П. Краснікова, який загинув у 1958 р. при розмінуванні складу з боєприпасами. На могилі пам'ятник — обеліск пірамідальної форми.
Промисловість

Є промислові підприємства ВАТи «Українська тютюнова компанія», «Монастириський молочний завод», «Заводоуп­равління будівельних матеріалів», ТОВи «Гали­чанка» і «Прогрес», райСТ.
Соціальна сфера
Районна бібліотека

Працюють ЗОШ 1-­3 та 1 ступеня, Палац культури, бібліотека, музична школа, лікарня, поліклініка, пологовий будинок, дошкільні за­клади «Казка» та «Сонечко», центр дитячої твор­чості, музей лемківської культури (від 1996), кімната-музей О. Кисілевської.

Від 2001 у Монастириську відбу­ваються щорічні всеукр. фестивалі лемків. куль­тури «Дзвони Лемківщини».
Засоби масової інформації

Виходить газета «Вісті При­дністров'я».
Персоналії

У Монастириську народилися:

* журналіст, публіцист Михайло Баліцький,
* вчений-юрист Микола Бараболяк,
* співаки Роман Вітошинський, М. Лазаркевич-Крук,
* громадський діяч Л. Горбачевський,
* інженер-ядерник О. Гриневич,
* письменниця, видавець, громадсько-культурна діячка О. Кисілевська,
* співак-аматор, громадський діяч О. Кокіль,
* актриси І. Коссак (Коссакова), М.-М. Лисяк,
* художник В. Росовський,
* письменник С. Росовський,
* економіст Т. Францішек,
* Герой України А. Француз,
* єврейський письменник, байкар С. Хораци.

Проживали:

* ар­хітектор С. Валевський,
* різьбяр А. Фігель.

Пра­цювали:

* депутат ВР УРСР К. Гнатів,
* мистецтво­знавець, краєзнавець І. Дуда.

Перебували:

* пись­менники Олесь Гончар, Андрій Малишко, М. Павлик, Іван Франко, Маркіян Шашкевич та ін.

Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Монастириська
Монастириська на карті.